28.03.2008

Рекомендації від компанії «Нутрітех Україна» щодо підживлення озимих зернових культур

Компанія «Нутрітех Україна» є ексклюзивним дистрибутором в Україні унікальних мікродобрив «Нутрівантів Плюс™» виробництва міжнародного концерну ″ICL Fertilizers".

Постійне зростання цін на мінеральні добрива, спонукає вітчизняних аграріїв замислитись над запитаннями, - якими формами азотних добрив, у які строки, та якими дозами підживлювати озимину, щоб при цьому отримати найвищу агроекономічну ефективність?

Для цього, спочатку треба дати собі відповіді на такі прості запитання: яка сьогодні ціна 1 кг азоту, яка агрохімічна та економічна ефективність видів і форм азотних добрив (табл. 1) та яка їх екологічність?

Табл.1   Ціна 1 кг азоту в азотних добривах, лютий 2008р.

*Середня ринкова ціна у виробників.

Отже, на сьогоднішній день найдешевший азот у карбаміді та в аміачній селітрі - 4,97 та 5,81 грн/кг діючої речовини (N), відповідно.

У Англії та й інших розвинутих країнах Західної Європи дози азоту для озимих зернових культур розраховують нормативним методом. Аналогічне пропонується й вітчизняними вченими-агрохіміками. Так, в Україні середній норматив витрат азоту (N) у діючій речовині на 1 тонну врожаю озимої пшениці становить: у зоні Полісся – 30 кг (N), у Лісостепу – 28 кг, у Степу – 25 кг, на зрошенні – 26 кг. Відповідно до нормативу і встановлюються норми застосування азотних добрив на заплановану врожайність зернових.

Проте варто враховувати, що сучасні сорти озимих зернових культур як вітчизняної, так і закордонної селекції розраховані на високий агрохімічний фон мінерального живлення, який збалансований за макро-, мезо- і мікроелементами. Лише за умови збалансованого мінерального живлення вони здатні повністю реалізувати генетично закладений потенціал їх продуктивності. Дослідженнями вчених як в Україні, так і за кордоном встановлено, що шляхом простого збільшення дози азотних добрив не вдається отримати запланованого рівня врожаю з високою якістю зерна, що пов’язано в першу чергу із значною перевагою азоту в мінеральному живленні порівняно з рештою макро-, мезо- і мікроелементів. Тому кращим варіантом є застосування азотних добрив комбіновано з «Нутрівантом Плюс™ зерновий» (табл. 2) у період найбільшого споживання рослинами елементів мінерального живлення, тобто у „критичні“ фази росту і розвитку:

- У фазу весняного кущіння (3 – 4 листки), оскільки в цей час відбувається закладання числа колосків у зачатковому колосі;

- У фазу виходу в трубку, що відповідає за формування кількості зерен у колосі;

- У фазу початку колосіння, яка пов’язана з впливом на вагу зерна в колосі, а також на якість майбутнього врожаю.

Табл.2. Хімічний склад «Нутріванта Плюс™ зерновий», %

Хімічний склад «Нутріванта Плюс™ зерновий», на думку фізіологів Інституту фізіології рослин та генетики НАН повністю відповідає фізіології мінерального живлення інтенсивних сортів озимої пшениці тому, що окрім мікроелементів він містить легкодоступний рослинам водорозчинний фосфор (H₂PO₄^-).

«Нутрівант Плюс™ зерновий» відповідає всім вимогам європейських стандартів якості та екологічності. На відміну від аналогів, які сьогодні пропонуються на ринку добрив в Україні, «Нутрівант Плюс™ зерновий» виготовлений на основі водорозчинного монакалійфосфату (KH₂PO₄) та *ліганда – лимонної кислоти, які не містять баластних токсичних рослинам сполук.

*Ліганд – молекули або іони за допомогою яких утворюються комплексні водорозчинні та легкодоступні рослинам сполуки.

Вивченням впливу форм мінерального азоту на урожайність та якість сільськогосподарської продукції вчені займаються вже понад 100 років. Однак, видатний вчений агрохімік академік Д.М. Прянішніков установив, що сполуки амонійного азоту краще засвоюються рослинами на нейтральних, а – нітратного на кислих ґрунтах.

Традиційно в Україні та інших країнах СНД найбільше застосовується аміачна селітра. Це концентроване амонійно-нітратне добриво, яке містить амонійну (NH₄) та нітратну (NO₃) форми азоту в співвідношенні 1:1.

Унікальність аміачної селітри полягає в тому, що при її застосуванні по мерзлоталому ґрунті на озимих культурах, гранули швидко розчиняються, і сполуки амонійного азоту поглинаються ґрунтовим колоїдним поглинальним комплексом та проявляють свою пролонговану дію протягом вегетації, а сполуки нітратного азоту легко засвоюються вторинною кореневою системою молодих рослин. Це є актуальним, особливо в холодний весняний період, коли процеси нітрифікації у ґрунті ще не відбуваються та відповідно бракує рослинам доступного азоту. Засвоєння азоту із аміачної селітри кореневою системою озимих культур становить 30-60%. При поверхневому застосуванні аміачної селітри, втрати азоту можуть сягати понад 20%, особливо на піщаних та на лужних карбонатних ґрунтах. Аміачна селітра є фізіологічно кисле добриво, вона підкислює ґрунт. Для нейтралізації її 1 ц потрібно внести 0,7 ц карбонату кальцію CaCO₃ (вапнякове і доломітове борошно, дефекат та інші вапнякові добрива).

ПРОДОВЖЕННЯ СТАТТІ